#Скарлатина – гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.
Збудник – бета-гемолітичний стрептокок групи А (#Streptococcus_pyogenes).
- Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій.
- Шлях передавання – повітряно-краплинний.
Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.
Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом частіше. Кількість хворих збільшується восени і взимку.
Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.
У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик.
Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.
Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.
Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють так званий носогубний трикутник #Філатова.
Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.
Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг.
- За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий.
- Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39 °С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.
- У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря:
- гнійний лімфаденіт,
- отит,
- мастоїдит,
- синусит,
- гломерулонефрит,
- ревматизм.
Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.
Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній картині та лабораторних дослідженнях. Для лікування скарлатини лікар призначає курс антибіотиків.
Профілактика захворювання полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Хворим на скарлатину слід перебувати в ізоляції 10 днів, якщо перебіг захворювання легкий і без ускладнень. Після цього терміну їм ще 12 днів не можна відвідувати місця великого скупчення людей: школи, офіси, тощо. Тож ізоляція триває мінімум три тижні.
До загальних профілактичних заходів належать:
- харчування, багате на вітаміни;
- провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
- дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
- загартовування та заняття спортом;
- лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).